Академія

blogology2010


Академія блогослов'я 2010


Лекція № 14. Меми, або яким чином прошитий наш мозок
yesterday is history
klim_ov_ich
Вітаю. Сьогодні у нас остання лекція з умовного блоку, який я б назвав "Вступом до культурБЛОГології". Нагадаю, що дещо раніше ми розглядали "Історію блогосфери", "Типологізацію блогерів", "Знакомітостей в ЖЖ" та "Різницю між національними блогосферами". Тепер же говоритимемо про меми.

І

Мемом, або медіавірусом зветься певний шматок інформації, що підсвідомо передається від однієї особини іншій різними шляхами комунікації. Ввели до вжитку це поняття професійний атеїст Річард Докінз (робота "Егоїстичний ген", 1976 рік) та дослідник мас-медіа Дуглас Рашкофф (книга "Медіавірус", 1994 рік). Перший доводить, що в сучасних умовах можлива лише медійна еволюція, але аж ніяк не фізична (цікаво, як би він пояснив більш рухливий палець руки для набору СМС у нашого покоління, ніж у наших предків?!).

Другий - відзначає, що меми (ще одне значення – найпростіша одиниця передачі інформації в псевдонауці меметиці, апологетами якої є Аарон Лінч, Річард Броуді, Дерек Гатерер тощо) є, як і гени, реплікаторами, тобто субстанціями, що здатні відтворювати самі себе. На думку Рашкоффа, це явище шкідливе індивідууму (мемботу чи мемойду), оскільки маніпулює його свідомістю в угоду транснаціональним корпораціям та державам.

Нам з вами в силу специфіки "Академії" цікавими є передовсім інтернет-меми. Втім, в голові кожного члена людського соціуму живе сила-силенна мемів, в тому числі і різні типи фольклору, від приказок до анекдотів. На особливу увагу заслуговує такий архаїчний, але від того не менш популярний тип медійних вірусів, як "листи щастя". Його різновидом є єгипетська "Книга мертвих", яка наказувала класти свою копію до труни…

Про сарафанний шлях передачі інформації можна почитати тут

Теоретики медіавірусології зазначають, що шляхи передачі можуть бути як вертикальними (від старшого до молодшого, а в наш час – і навпаки), так і горизонтальними – наприклад, "кинувши" в людину гіперлінком по "асьці". Маса мемів, що мають щось спільне, здатні об’єднуватися в феномен комплексних мемів - мемплексів. Докінз вважає релігію найяскравішим прикладом подібного.

Ось що про меми та протестантизм пише ненаша кохана "Вікіпедія": "Як стверджують прихильники меметики, деякі фундаментальні євангелічні релігійні рухи витрачають багато часу на прозелітизм, однак для розмноження подібних мемів необхідно, щоб вони надавали людині деякі психологічні вигоди: катарсис як звільнення від накопиченого почуття провини, відчуття власної праведності, і віра в загробний світ як захисні механізми, релігійний екстаз тощо... Релігійні праві в США несуть загальне повідомлення, побудоване навколо релігійної догми. За допомогою приєднання консервативних політичних поглядів до християнського релігійного євангелізму ("піггібекінг мемів") вони зв'язали певний набір політичних ідей, мемплексів, з окремим набором релігійних ідей, мемплексів, які реплікувались вкрай ефективно протягом багатьох століть. Християнство навертало прихильників століттями, тепер у багатьох випадках релігійне звернення стає також і політичним зверненням".

ІІ

Звісно, свіжі меми народжуються і запускаються ледь не щодня, не рідше вірусів комп’ютерних. Але все ж існує певний звід цих витворів. Крім того, в http://Lurkmore.ru - найбільшій російськомовній енциклопедії мемів наразі вже декілька тисяч статей на цю тему. Її девіз: "Пишемо про явища, відомі більше, ніж одній особі".

Дуглас Рашкофф розподіляє меми на три категорії: штучні (створені кимось для передачі "в народ"), кооптовані ("тягачі", стихійно створені, до яких потім "приєднуються" групи інтересу, це - одна з технік лобіювання, до речі) та самостворені ("учі олбанскій" тощо). На думку Рашкоффа, мем відрізняється від банальної піар-потуги зміною акцентів певної події та збільшенням суспільно важливих питань, на які соціум має дати відповідь. Тоді як, справа рук парників лише примітивізує той чи інший суб’єкт.

Оболонка медіавіруса дозволяє йому подолати будь-які потуги тої чи іншої влади маргіналізувати його і подію. Вона часто сконструйована за допомогою такої могутньої та досі незбагненої зброї як гумор і часто надто оригінальна, щоби просто так можна було її викинути зі свідомості. Оболонка – як камінець в кеді, як пісня "Мусі-Пусі", як вітання "Превед" – просто покликана, аби донести до вас мемотип (дійсне інформаційне навантаження мема). Саме тому меми стають особливо актуальними при загрозі будь-якій свободі.

Цікаво про меми розповідають російські креативниkи ТОП-5 з Red keds. Мемом може бути щось текстове, звукове або візуальне. Забігаючи наперед скажу, що навіть б-я слово є само по собі мемом.

Те ж мото, наприклад, формується ланцюгом "образ – фраза - бренд". Щоби мем став повноцінним, його було б непогано спаплюжити: оригінальний месидж кавєркаєцца посередником у комунікативному ланцюжку через недостатню інформацію (слайд#45)

Реплікація тобто самовідтворення мема відбувається за рахунок популяризації першоджерела (мувіка, книги, мультика, пісні, новин тощо).

У мемів два шляхи життя – затухання та лексикалізація, тобто міцне "окопування" у колективному несвідомому певної суспільної групи. Приклад – піджін інгліш. Медіавіруси часто зачіпають ті чи інші табуйовані сегменти нашого буття.

Як створити мем?

1) Знайдіть банальну ситуацію, в яку потрапити може будь-хто і про яку часто згадується під час групового спілкування.

2) Придумайте яскраву (ТУПІСТЬ – ВИШУКАНІСТЬ – ВИУХ МОЗКУ – НІСЕНІТНИЦЯ – КОГНІТИВНИЙ ДИСОНАНС – РОЗРИВ ШАБЛОНУ) фразу, яка могла б замінити існуючий фразеологізм

3) Введіть мем у життя, помістивши його в якийсь певний нетривіальний контекст.

Ось типова історія з мемом "Трололо" (в статті описаний механізм дії цього Т-мему)

ІІІ

Якось один медійник зазначив, що за сучасних умов у світі журналістам потрібно опановувати техніки та тактику партизанської війни. І він був правий. Той же Рашкофф розповів у своїй книзі, що в суспільстві існують люди, що спеціально формують меми – наприклад, політики-НЛПісти, екотерористи, ВІЛ-інфіковані тощо. Це явище вчений називає media activism. Від себе можу додати (підозрюю, що jesfor зі мну не погодиться), що низка героїв моєї лекції "Знакомітості в ЖЖ" є такими активістами.

До речі, мем має викликати емоції (будь-які), а також провокувати, адже розповсюджується не в чистому вигляді інформація, а закодовані в певний привабливий символ дані.

Ще однією особливістю мемів є їхня орієнтація на тинейджерів (вікова локалізація) як найбільш сприятливої для всього нового категорії людства. Часто меми розносяться по усюдах флешмобберами.

Крім того, цікавим є така штука як культурний контекст мему (регіональна локалізація) – наприклад, спробуйте пояснити донбасянину фішку сороміцьких коломийок, американцю - слово "Превед", а москалю – багатошаровість сенсів творчості Леся Подерв’янського. У вас нічого не вийде…

До речі, про останнього – його п’єси для кожного має щось своє. Для гопніків – матюки, для російськомовних – суржик, для інтелігенції – апеляцію до класики, для студентів – алкогольний треш-сюр тощо. Крім того, якщо ви помітили, вплив, скажімо, друкованої творчості цього непересічного маляра є набагато слабшим, аніж специфічний тембр голосу метра 20-річної давності та смішки слухачів на тлі оного.

Перспективний мем – прототип нового слова.

Отже, робимо висновок! Розуміння механізму дії медіавірусів є важливою та невід’ємною частиною кваліфікації блогера, а найвищим пілотажем – вміння їх створювати

CivicAction Barcamp
yesterday is history
klim_ov_ich
В рамках проекту «Академія блогослов’я» 30 квітня у Рівному відбудеться CivicAction Barcamp, присвячений використанню соціальних медіа в громадських кампаніях, мобілізації населення та лобіюванні.

Соціальні медіа сьогодні дають дієві інструменти та створили потужне середовище з великою аудиторією, де можливо впроваджувати суспільно корисні зміни, захищати права людини та принципи демократії.

Під час CivicAction Barcamp будуть розглянуті питання впливу на владу та традиційні медіа через інтернет, мобілізації населення на захист своїх прав, запобігання обмеженню демократичних свобод у цифрову добу, створення впливового блогу, формування громадської думки тощо.

Учасники баркемпу зможуть взяти участь у панельній дискусії «Форми і методи кібер-цензури в Україні: подолання перешкод до відкритої інформації».

Серед спікерів баркемпу будуть:
- співзасновник «Академії блогослов’я», спікер, експерт з Blogger Relations Микола Малуха (jesfor);
- співзасновник «Академії блогослов’я», журналіст, аспірант Національного інституту стратегічних досліджень Сергій Клімович (klim_ov_ich);
- блогер, журналіст, діяльність якого була відзначена авторитетною організацією Reporters without borders, засновниця ІА «Поряд з вами» Олена Білозерська (bilozerska);
- журналістка видання «ОГО», блогер Юля Тет (u_tet);
- головний редактор UAINFO, засновник Internet Freedom Organization Дмитро Добрий (dm_dobriy);
- фахівець з копірайтингу та SMO Сергій Пасюта (pasyuta).

Захід проводиться за фінансової та інформаційної підтримки Міжнародного благодійного фонду «Відродження» та Молодіжного Об’єднання Жінок України у рамках проекту «Академія блогослов’я для громадянських журналістів». Організаторами баркемпу виступають «Академія блогослов’я» та рівненська громадська організація «Новий рівень».

CivicAction Barcamp відбудеться в приміщенні Обласної державної бібліотеки, м.Рівне, пл. Короленка, 6 (2-й поверх, актова зала). Початок баркемпу — 10:00.

З додаткових питань звертайтесь до Сергій Терентьєва (sergiy_teren) 0939058222 або (0362) 436796 або sergiy.terentyev@gmail.com
Tags:

Twitter & our life
yesterday is history
klim_ov_ich
В понедельник, 24 января, примерно в 16:30 по Москве в столичном аэропорту "Домодедово" произошел взрыв. Журналисты узнали о теракте через 10 минут - в 16:38 пользователь Twitter @ann_mint написала в своем микроблоге: "Молитесь, у нас на работе в #domodedovo взорвали бомбу". Сообщение было тут же растиражировано с помощью ретвитов, один из которых, как выяснилось потом, прочитал и главный российский юзер - президент Дмитрий Медведев.
Tags:

Інструмент для пошуку по Twitter
yesterday is history
klim_ov_ich
Експерт з конкурентної розвідки Євгеній yushchuk Ющук розповів про цей ресурс - перевірте і ви себе...

Іноді журналістам видається потреба "пробити" суміжні з тією чи іншою людиною ресурси.

Що ж до Фейсбуку - то тут можна "пробити", чи є в соцмережі хтось із тих, хто отримував від вас листи (не забудьте залогінитися)

Таке ж є і Вконтаке... До речі, можна і моніторити замітки в цій соцмережі
Tags:

Whisper words of wisdom: Vol. 3
sun
gromada_v_dii
Originally posted by srk at Whisper words of wisdom: Vol. 3
Проект «Whisper words of wisdom». Цитаты великих личностей, знаменитостей и известных вымышленных персонажей.
Это третья подборка, вы также посмотреть посмотреть и прокомментировать первую и вторую.

http://img.pixs.ru/storage/6/6/3/RRRRRRRRSR_6094850_1230663.jpg
(e_grishkovets — ЖЖ Евгения Гришковца, если кто не знает.)

+++ )

акка

Эффект Навального
Реєнкарнація Дона Капоне
jesfor
У першій лекції вже виникла дискусія: чи зможе блог бути повносправним учасником формування порядку денного у світі і безпосередньо впливати на важливі процеси в державі.

Ratio economica: Эффект Навального

Сергей Гуриев
Олег Цывинский


Скандал с Wikileaks показал, что уровень прозрачности власти в сегодняшнем мире стал качественно иным. Насколько это важно для России?

С одной стороны, Россия находится в стороне и от войны в Афганистане, с публикации материалов о которой началась известность Wikileaks, и от деталей американской внешней политики, которые были опубликованы 10 дней назад. С другой стороны, в России есть и свой Wikileaks — разоблачения юриста-блогера Алексея Навального. Как и Джулиан Ассанж, Алексей Навальный собирает и публикует материалы, которые интересуют каждого. В них говорится не о далекой американской дипломатии, а о коррупции — причем не абстрактной коррупции, а той самой коррупции, которая бьет по карману читателей его блога.

 

Read more...Collapse )
 

Вступна лекція
White Ukrainian Dinarian Protestant
jesfor
Лекція №1. Куди ми йдемо і що з нами буде (Вступ).

Доброго дня, шановні слухачи-блоґери дистанційного курсу Академії блоґослов’я. Для початку я спробую вам пояснити актуальність цієї програми у розрізі сучасних трендів, а потім ми вже детально пройдемося по самому курсу. 

Час в якому ми живемо
Сучасний світ живе у добу інформаційних технологій та панування web 2.0, коли людина є виробником контенту (інформаційного продукту). Що це означає?
Web 2.0 є прямим дітищем глобалізації та епохи постмодернізму. Якщо звернутися до Стенфордської енциклопедії з філософії, то вона нам каже, що термін «глобалізація» охоплює широкий спектр різних політичних, економічних і культурних тенденцій (Philpott, Dan. “Globalization”, The Stanford Encyclopedia of Philosophy  (June 16, 2006 Edition). Edward N. Zalta (ed).). Вчені, протягом тривалих дискусій та досліджень, випрацювали загальні положення та знайшли консенсус відносно поняття «глобалізація» та його основних складових. Про які ми поговоримо нижче.


Детериторізація

По-перше, сучасні фахівці асоціюють з глобалізацією "детериторізацію" (Найбільш повно феномен детериторізації відображений у наукових дослідженнях Canclini, Garcia N. Hybrid Cultures: Strategies for Entering and Leaving Modernity. Minneapolis: University of Minnesota Press, 1995); Tomlinson, John. Globalization and Culture. (Cambridge, UK: Polity Press, 1999)). Це - здійснення соціальних заходів незалежно від географічного розташування учасників. Так Ян Аарт Шольте відмічає: «Глобальні події – за допомогою телекомунікацій, комп’ютерів і аудіовізуальних засобів масової інформації, ракетобудування тощо – відбуваються практично водночас ніде і скрізь у світі» (Scholte, Jan Aart. Beyond the Buzzword: Towards a Critical Theory of Globalization, in Eleonore Kofman and Gillians Young (ed.), Globalization: Theory and Practice (London: Pinter, 1996 ), p. 45). Фактично, ви можете сидячи в себе вдома (у столиці України, в обласному або районному центрі, селі) і застосовуючи новітні технології комунікації робити великі справи. Забіжу вперед, так я з ще десятком активістів просунули Київ до шпальти всесвітньо відомої гри «Монополія», забезпечив мінімум $400 тис. інвестицій за рахунок туризму. Але про це пізніше – у наступних лекціях.

Взаємозалежність
По-друге, у 2000-ні роки теоретики відмічають зв’язок глобалізації із зростанням взаємозалежності у рамках існуючих географічних та політичних кордонів. Як пише Стенлі Фішер, взаємозалежність серед країн та їхніх громадян – процес важкий і багатогранний (Fischer, Stanley. “Globalization and Its Challenges”, The Ely Lecture at the American Economic Association meetings in Washington, DC on January 3 2003, p. 3.). Отже будь-яка діяльність може вплинути, у тій чи іншій мірі, на різного роду події (Tomlinson, John. Op. cit., p. 9.). Крім того, масштаби та результативність діяльності можуть змінюватися. Географічно віддалені події можуть мати порівняно низький або високий вплив на те що відбувається в інших частинах світу (Held David, McGrew Anthony, Goldblatt David and Perraton Jonathan. Global Transformations: Politics, Economics and Culture (Stanford: Stanford University Press, 1999), p. 15.). Тобто те що ви робити для місцевої громади, чи в рамках свого населенного пункту, насправді, є важливим і для країни також. Наприклад, ви розпочали унікальну кампанію з протидії засміченню у своєму районі чи місті. Вона донині не мала аналогів. Через певний час ви досягаєте успіху - втілення конкретних змін. Ваш вдалий приклад може бути зразком для мешканців інших мвіст чи регіонів країни (а то й світу) для зміни суспільства. Тому, все що ви робите (в рамках громадської діяльності) є вкрай важливим для всієї країни та всіх українців. 

 

Соціальна активність
По-третє, глобалізація включає у собі динамічну соціальну активність. Поширення швидкісного транспорту, зв’язку та інформаційних технологій є прямим джерелом стирання географічних кордонів, збільшується мобільність людей, взаємодія між ними. Зазначене пришвидшення може набувати різних форм (Див. Eriksen, Thomas Hylland. Tyranny of the Moment: Fast and Slow Time in the Information Age (London: Pluto Press, 2001) и Scheuerman, William E. Liberal Democracy and the Social Acceleration of Time (Baltimore: Johns Hopkins Press, 2004)).
Скажімо, раніше територіальне перебування визначало коефіцієнт корисної дії людини. Якщо  раніше хтось хотів покращити свою професійність, краще себе розкрити як фахівця, то обов’язково треба було перебиратися до «центру». Перебування у невеликому населеному пункті (особливо без розвинутої інфраструктури) означало заслання. Звісно, дуже сміливо стверджувати, що в людини з села сьогодні такі ж самі можливості як  й в столичного мешканця. Проте за певних умов цей розрив можна скоротити чи взагалі подолати.
Розвиток технологій звільняє ваш час від побутових речей, зменшення часу на пересування, доступ до інформації, чи навчання (цей дистанційний курс є яскравим свідченням - не збираючись в одному місці, всі учасники мають змогу навчатися). І людина цей вільний час починає витрачати на соціальну активність. Вже зауважує про потреби свого району, міста, намагається покращити комфорт свого життя.

Закінчуючи наш огляд, звернемося до вже згаданих Еріксена та Хюлланда, які розглядали глобалізацію, а отже і детеріторізацію, взаємозалежність та соціальну активність не як явища, що виникли зненацька, а послідовний процес до якого йшли десятиліттями, століттями (
Eriksen, Thomas Hylland. Op. cit. p. 16.).   

Апологети ХХІ століття
Вище ми говорили більше філософськими, політологічними категоріями. Ви мене справедливо запитаєте: до чого тут «соціалки» (так скорочено я буду називати соціальні мережі) та блоґи? Технології Web 2.0 є практичним втіленням ось цих категорії, інструментарій глобалізації – то, в чому проявляється глобалізація.

Нові медіа (один із синонімів Web 2.0) є обов’язковим інструментарієм сучасної людини. Тобто, сьогодні екаунти у соціалках, власний блоґ та Твіттер вже не є розкішшю та елементом вимахування: «дивиться який я модний та сучасний». Відмовлятися від цих інструментів – бути людиною ХХ або ще гірше ХІХ століття. [За даними Fox News, Барак Обама навесні цього року мав 3,3 мільйони читачів в Twitter, 2 мільйони - в MySpace і більше 7,5 мільйона - на Facebook. Для порівняння, офіційну сторінку Білого дому на Facebook регулярно читають 500 тисяч передплатників].

Наш курс має громадське спрямування, тому ми говоритимемо про втілення  в життя змін завдяки сучасним інструментам.

Блоґінг, який вже виріс із суто електронного щоденника до стилю публіцистики, є прекрасною можливістю запропонувати світові альтернативний, інший погляд. Проте крім бажання потрібно ще знати та вміти реалізувати свої ідеї.

 

Тепер ми переходимо до важливих речей безпосередньо блогінгу та Вашого успіху. Ваше бажання навчитися було викликано певними потребами та бажанням оволодіти інструментарієм для покращення ефективності, результативності своєї діяльності. Будь-який проект повинен починатися з системи. Безсистемні речі з часом згасають. Ваш блог повинен мати свої концепцію - свого роду конституцією, від якої залежатиме успішність вас як блогерів. Концепція має наступні складові: цінності, місію, візію (по-іншому бачення), мету, стратегію.
 

Цінності. На яких цінносних стовпах стоїть ваш блог, які цінністні орієнтири?. Які цінності відстоюватиме, відображатиме ваш блог.

Місія - це основна загальна мета організації - чітко виражена причина її існування. Цілі виробляються для здійснення цієї місії

Візія (бачення) - образ організації в майбутньому, яке може включати в себе спосіб досягнення цього результату. Якщо місія формулюється в загальних словах, то бачення повинно бути конкретним. Наприклад «стати першою компанією в галузі» - це бачення, але не місія.

Мета - це кінцевий бажаний результат, який визначається в процесі планування і регулюється функціями менеджменту.

Стратегія - загальний, недеталізованний план будь-якої діяльності, що охоплює тривалий період часу, спосіб досягнення складної мети..

 

Концептуальність блоґу
Бачите цю схему, що я виклав вище, цінності-місія-візія-мета-стратегія? Це все складові стратегії розвитку будь-якої інституції. Пропоную вам побудувати концепцію вашого блоґу за цією схемою: на яких цінностях стоїте ви (і ваш блоґ); звідти виходить ваша (і вашого блоґу) місія; ваше бачення; мета; та стратегія (як плануєте виконати місію, реалізувати бачення та досягти мети при тому не відходячи від ваших цінностей).

Розумію, що це доволі складно, тому пропонувам певний приклад (зразок), від якого ви можете відштовхуватися. Цінності - громадянське суспільство; місія - трансформувати суспільство, яке подібне до громадянського; візія - досягення широкого обговорення нагальних проблем громадянського суспільства в блогосфері, ЗМІ; мета - сій блог, або колективних блог увійдуть до накращої 10-ки блогів мого міста, регіону, країни або я раз на місяць потраплятиму до топ найкращих постів...; стратегія - для цього буду вести наступні рубрики ***, брати тематичні інтерв'ю, проводити журналістські розслідування тощо.

Жахлива помилка усіх блоґерів-початківців – відсутність концепції власного щоденника: нащо, заради чого він ведеться? Скажу із власного досвіду, доки в мене не було концепції блоґу, я не був рейтинговим та відомим блоґером.

Кожен з вас веде соціальну, громадську діяльність, захоплюється якимось хобі чи має активну громадянську позицію. Спробуйте це "інтегрувати" до блоґу. Ваш блоґ повинен мати призначення, бути мечем у боротьбі за ваші ідеали… Також продумайте нікнейм (ім’я) вашого блоґу, яке відображатиме його сутність або буде красномовним (якщо у вас ще немає блоґу).

 

Щоб вам легше було зорієнтуватися, то пропоную підбірку декількох, як на мене, концептуальних блоґів (звісно, вони недосконалі, тому абсолютизувати чужий приклад не варто):

Der Kampfflieger – приклад людини, в якої хобі (моделювання літаків) переросло у основну роботу. Викладає свої шедеври + багато пише по історії (цікаві факти з всесвітньої історії та україно-російських відносин)

Малютка-родезиец - Kleine Rhodie - Mukiwa lodzi – вчився в Америці. Його можна назвати найкращим фахівцем на теренах СНД з Громадянської війни США 1861-1865 рр. Хобі – берети різних військових формувань. Його записи з історії Ку-клукс-клану, громадянської війни, Роберта Лі, Че Гевари тощо  увійшли до анналів російської блоґосфери.

Страница Виртуальных Путешественников – доволі успішний бізнесмен і надзвичайно фаховий фотограф. Багато подорожує світом і викладає фото.

Доктор Лиза – керівник хоспісів у Києві та Москві.

1965 – Германич виконує роль першоджерела по побутовій історії Радянського Союзу. Розвінчує міфи (про те як гарно жилося), робить цікаві замальовки.

Теория заговора – найкращий аналітик кириломовної блоґосфери. Робить аналізи з економічної тематики, коментує події.

диакон Андрей Кураев – ну, Кураєва не треба представляти (хто не знає його, геть запитувати в Гугля)

Навальный – регулярно судиться із російськими корпораціями Руснефть, Газпром, Банк ВТБ тощо. В ЖЖ коментує ефективність вказаних структур, схеми дерибана грошей, політична діяльність. Шикарний інсайдер.

Оперативная сводка 12-го управления госбезопасности – відомий українофоб. Пише багато пакостей на Україну, користується попитом (зайняв свою нішу). Ворога треба знати в обличчя, тому вніс його до нашого списку.

Константин Сонин – економіст, працює у бізнес-школі Келлог (одна із найкращих у світі). Дядька розумний, але велика частка його контенту – це коментарі на публікації російських «Ведомостей» чи британського The Economist.

Александр Подрабинек

Прихожая библиотеки Якова Кротова Яков Кротов, відомий богослов

трэба проста прайсці свой Шлях - русских солдат чеченцы режут, как свиней – білоруська активістка. Сталава відомої завдяки розміщення в ЖЖ жахливого відео – чеченські бойовики ріжуть російських солдат – із підписом «самі винні».

Олег Козырев – політичний діяч.

Scriptae Trogloditi – теологічні записки.

 

Оцінювання:
За результатами роботи ми в кінці проходження навчання видамо вам сертифікати із двома ступенями оцінки: зразково та успішно пройшов курс.

Тепер завдання на тиждень. 1) Завести  собі екаунти на ЖЖ. Якщо не маєте, бо наступна лекція буде "під замком", тобто лише учасники цієї спільноти зможуть з нею ознайомитися. Вступити в спільноту blogology. Першій пост роблю відкритим, а потім буде під замком – лише для своїх.(тобто крім вас ніхто не матиме можливості заходити сюди). Все одне, якщо ви маєте вже блоґ, заведіть екаунт на ЖЖ (ми працюватимемо саме на ціжї платформі). Чому ЖЖ? Бо це найпоширеніша платформа для особистого блоґу, його концепція найбільш вдало підходить для реєстрації особистого, приватного щоденника. Також створіть собі екаунти у Twitter, Facebook, Вконтакте.ру (якщо ще не маєте). Ми будемо з ними працювати у рамках нашого курсу. Чому я обрав саме ці сервіси? Як вже сказав, ЖЖ – найкраща платформа і вона найбільш поширена на пострадянському просторі. Twitter – лідер серед мікроблоґів і, взагалі, у світі відбувається суцільна твіттероманія. Facebook – найпопулярніша соціальна мережа у світі. Вконтакте – найбільш поширена соціальна мережа на теренах СНД.

2) Як вже писав вище, нехай кожен сформулює концепцію блоґу (за вказаною схемою) і  опублікує її  у наступному  пості (виконання завдання) як коментар. Обсяг - до одної сторінки (не занадто детально і не занадто сухо).

3) У ЖЖ-спільноті познайомтеся один з одним (у майбутньому вам це знадобиться). Напишіть своє ім’я, рід занять, інтереси, хобі, якого спрямування буде блоґ. А далі можете читати профілі, журнали один одного та дізнаватися багато чого нового. Короткий опис про себе опублікуйте як окремий пост у цій ЖЖ-спільноті. Минулого разу люди викладали свої фото, дуже творчо підходили до питання знайомства.

Також ми будемо до кожній лекції додавати додатковий матеріал. Вашій увазі пропоную декілька сторінок тексту із книг: Скобл Р., Израэль Ш. Разговор дороже денег;  Попов А.
Блоги. Новая сфера влияния

</lj-embed>
Для особливо допитливих пропоную завдяки Скотту Розенбергу дізнатися: хто ж був першим блоґером. Але не забувайте: головне - хто буде наступним!

Хто володіє англійською, тому пропоную два нещодавних дослідження на тему демократії та цифрових медіа.

Digital and Media Literacy: A Plan of Action  by Renee Hobbs, Professor at the School of Communications and the College of Education at Temple University.

Informing Communities: Sustaining Democracy in the Digital Age

Усі запитання, уточнення пишіть у коментарях до посту лекції. Викладачі вам відповідатимуть

?

Log in

No account? Create an account