Академія

blogology2010


Академія блогослов'я 2010


Share Next Entry
Вступна лекція
White Ukrainian Dinarian Protestant
jesfor wrote in blogology2010
Лекція №1. Куди ми йдемо і що з нами буде (Вступ).

Доброго дня, шановні слухачи-блоґери дистанційного курсу Академії блоґослов’я. Для початку я спробую вам пояснити актуальність цієї програми у розрізі сучасних трендів, а потім ми вже детально пройдемося по самому курсу. 

Час в якому ми живемо
Сучасний світ живе у добу інформаційних технологій та панування web 2.0, коли людина є виробником контенту (інформаційного продукту). Що це означає?
Web 2.0 є прямим дітищем глобалізації та епохи постмодернізму. Якщо звернутися до Стенфордської енциклопедії з філософії, то вона нам каже, що термін «глобалізація» охоплює широкий спектр різних політичних, економічних і культурних тенденцій (Philpott, Dan. “Globalization”, The Stanford Encyclopedia of Philosophy  (June 16, 2006 Edition). Edward N. Zalta (ed).). Вчені, протягом тривалих дискусій та досліджень, випрацювали загальні положення та знайшли консенсус відносно поняття «глобалізація» та його основних складових. Про які ми поговоримо нижче.


Детериторізація

По-перше, сучасні фахівці асоціюють з глобалізацією "детериторізацію" (Найбільш повно феномен детериторізації відображений у наукових дослідженнях Canclini, Garcia N. Hybrid Cultures: Strategies for Entering and Leaving Modernity. Minneapolis: University of Minnesota Press, 1995); Tomlinson, John. Globalization and Culture. (Cambridge, UK: Polity Press, 1999)). Це - здійснення соціальних заходів незалежно від географічного розташування учасників. Так Ян Аарт Шольте відмічає: «Глобальні події – за допомогою телекомунікацій, комп’ютерів і аудіовізуальних засобів масової інформації, ракетобудування тощо – відбуваються практично водночас ніде і скрізь у світі» (Scholte, Jan Aart. Beyond the Buzzword: Towards a Critical Theory of Globalization, in Eleonore Kofman and Gillians Young (ed.), Globalization: Theory and Practice (London: Pinter, 1996 ), p. 45). Фактично, ви можете сидячи в себе вдома (у столиці України, в обласному або районному центрі, селі) і застосовуючи новітні технології комунікації робити великі справи. Забіжу вперед, так я з ще десятком активістів просунули Київ до шпальти всесвітньо відомої гри «Монополія», забезпечив мінімум $400 тис. інвестицій за рахунок туризму. Але про це пізніше – у наступних лекціях.

Взаємозалежність
По-друге, у 2000-ні роки теоретики відмічають зв’язок глобалізації із зростанням взаємозалежності у рамках існуючих географічних та політичних кордонів. Як пише Стенлі Фішер, взаємозалежність серед країн та їхніх громадян – процес важкий і багатогранний (Fischer, Stanley. “Globalization and Its Challenges”, The Ely Lecture at the American Economic Association meetings in Washington, DC on January 3 2003, p. 3.). Отже будь-яка діяльність може вплинути, у тій чи іншій мірі, на різного роду події (Tomlinson, John. Op. cit., p. 9.). Крім того, масштаби та результативність діяльності можуть змінюватися. Географічно віддалені події можуть мати порівняно низький або високий вплив на те що відбувається в інших частинах світу (Held David, McGrew Anthony, Goldblatt David and Perraton Jonathan. Global Transformations: Politics, Economics and Culture (Stanford: Stanford University Press, 1999), p. 15.). Тобто те що ви робити для місцевої громади, чи в рамках свого населенного пункту, насправді, є важливим і для країни також. Наприклад, ви розпочали унікальну кампанію з протидії засміченню у своєму районі чи місті. Вона донині не мала аналогів. Через певний час ви досягаєте успіху - втілення конкретних змін. Ваш вдалий приклад може бути зразком для мешканців інших мвіст чи регіонів країни (а то й світу) для зміни суспільства. Тому, все що ви робите (в рамках громадської діяльності) є вкрай важливим для всієї країни та всіх українців. 

 

Соціальна активність
По-третє, глобалізація включає у собі динамічну соціальну активність. Поширення швидкісного транспорту, зв’язку та інформаційних технологій є прямим джерелом стирання географічних кордонів, збільшується мобільність людей, взаємодія між ними. Зазначене пришвидшення може набувати різних форм (Див. Eriksen, Thomas Hylland. Tyranny of the Moment: Fast and Slow Time in the Information Age (London: Pluto Press, 2001) и Scheuerman, William E. Liberal Democracy and the Social Acceleration of Time (Baltimore: Johns Hopkins Press, 2004)).
Скажімо, раніше територіальне перебування визначало коефіцієнт корисної дії людини. Якщо  раніше хтось хотів покращити свою професійність, краще себе розкрити як фахівця, то обов’язково треба було перебиратися до «центру». Перебування у невеликому населеному пункті (особливо без розвинутої інфраструктури) означало заслання. Звісно, дуже сміливо стверджувати, що в людини з села сьогодні такі ж самі можливості як  й в столичного мешканця. Проте за певних умов цей розрив можна скоротити чи взагалі подолати.
Розвиток технологій звільняє ваш час від побутових речей, зменшення часу на пересування, доступ до інформації, чи навчання (цей дистанційний курс є яскравим свідченням - не збираючись в одному місці, всі учасники мають змогу навчатися). І людина цей вільний час починає витрачати на соціальну активність. Вже зауважує про потреби свого району, міста, намагається покращити комфорт свого життя.

Закінчуючи наш огляд, звернемося до вже згаданих Еріксена та Хюлланда, які розглядали глобалізацію, а отже і детеріторізацію, взаємозалежність та соціальну активність не як явища, що виникли зненацька, а послідовний процес до якого йшли десятиліттями, століттями (
Eriksen, Thomas Hylland. Op. cit. p. 16.).   

Апологети ХХІ століття
Вище ми говорили більше філософськими, політологічними категоріями. Ви мене справедливо запитаєте: до чого тут «соціалки» (так скорочено я буду називати соціальні мережі) та блоґи? Технології Web 2.0 є практичним втіленням ось цих категорії, інструментарій глобалізації – то, в чому проявляється глобалізація.

Нові медіа (один із синонімів Web 2.0) є обов’язковим інструментарієм сучасної людини. Тобто, сьогодні екаунти у соціалках, власний блоґ та Твіттер вже не є розкішшю та елементом вимахування: «дивиться який я модний та сучасний». Відмовлятися від цих інструментів – бути людиною ХХ або ще гірше ХІХ століття. [За даними Fox News, Барак Обама навесні цього року мав 3,3 мільйони читачів в Twitter, 2 мільйони - в MySpace і більше 7,5 мільйона - на Facebook. Для порівняння, офіційну сторінку Білого дому на Facebook регулярно читають 500 тисяч передплатників].

Наш курс має громадське спрямування, тому ми говоритимемо про втілення  в життя змін завдяки сучасним інструментам.

Блоґінг, який вже виріс із суто електронного щоденника до стилю публіцистики, є прекрасною можливістю запропонувати світові альтернативний, інший погляд. Проте крім бажання потрібно ще знати та вміти реалізувати свої ідеї.

 

Тепер ми переходимо до важливих речей безпосередньо блогінгу та Вашого успіху. Ваше бажання навчитися було викликано певними потребами та бажанням оволодіти інструментарієм для покращення ефективності, результативності своєї діяльності. Будь-який проект повинен починатися з системи. Безсистемні речі з часом згасають. Ваш блог повинен мати свої концепцію - свого роду конституцією, від якої залежатиме успішність вас як блогерів. Концепція має наступні складові: цінності, місію, візію (по-іншому бачення), мету, стратегію.
 

Цінності. На яких цінносних стовпах стоїть ваш блог, які цінністні орієнтири?. Які цінності відстоюватиме, відображатиме ваш блог.

Місія - це основна загальна мета організації - чітко виражена причина її існування. Цілі виробляються для здійснення цієї місії

Візія (бачення) - образ організації в майбутньому, яке може включати в себе спосіб досягнення цього результату. Якщо місія формулюється в загальних словах, то бачення повинно бути конкретним. Наприклад «стати першою компанією в галузі» - це бачення, але не місія.

Мета - це кінцевий бажаний результат, який визначається в процесі планування і регулюється функціями менеджменту.

Стратегія - загальний, недеталізованний план будь-якої діяльності, що охоплює тривалий період часу, спосіб досягнення складної мети..

 

Концептуальність блоґу
Бачите цю схему, що я виклав вище, цінності-місія-візія-мета-стратегія? Це все складові стратегії розвитку будь-якої інституції. Пропоную вам побудувати концепцію вашого блоґу за цією схемою: на яких цінностях стоїте ви (і ваш блоґ); звідти виходить ваша (і вашого блоґу) місія; ваше бачення; мета; та стратегія (як плануєте виконати місію, реалізувати бачення та досягти мети при тому не відходячи від ваших цінностей).

Розумію, що це доволі складно, тому пропонувам певний приклад (зразок), від якого ви можете відштовхуватися. Цінності - громадянське суспільство; місія - трансформувати суспільство, яке подібне до громадянського; візія - досягення широкого обговорення нагальних проблем громадянського суспільства в блогосфері, ЗМІ; мета - сій блог, або колективних блог увійдуть до накращої 10-ки блогів мого міста, регіону, країни або я раз на місяць потраплятиму до топ найкращих постів...; стратегія - для цього буду вести наступні рубрики ***, брати тематичні інтерв'ю, проводити журналістські розслідування тощо.

Жахлива помилка усіх блоґерів-початківців – відсутність концепції власного щоденника: нащо, заради чого він ведеться? Скажу із власного досвіду, доки в мене не було концепції блоґу, я не був рейтинговим та відомим блоґером.

Кожен з вас веде соціальну, громадську діяльність, захоплюється якимось хобі чи має активну громадянську позицію. Спробуйте це "інтегрувати" до блоґу. Ваш блоґ повинен мати призначення, бути мечем у боротьбі за ваші ідеали… Також продумайте нікнейм (ім’я) вашого блоґу, яке відображатиме його сутність або буде красномовним (якщо у вас ще немає блоґу).

 

Щоб вам легше було зорієнтуватися, то пропоную підбірку декількох, як на мене, концептуальних блоґів (звісно, вони недосконалі, тому абсолютизувати чужий приклад не варто):

Der Kampfflieger – приклад людини, в якої хобі (моделювання літаків) переросло у основну роботу. Викладає свої шедеври + багато пише по історії (цікаві факти з всесвітньої історії та україно-російських відносин)

Малютка-родезиец - Kleine Rhodie - Mukiwa lodzi – вчився в Америці. Його можна назвати найкращим фахівцем на теренах СНД з Громадянської війни США 1861-1865 рр. Хобі – берети різних військових формувань. Його записи з історії Ку-клукс-клану, громадянської війни, Роберта Лі, Че Гевари тощо  увійшли до анналів російської блоґосфери.

Страница Виртуальных Путешественников – доволі успішний бізнесмен і надзвичайно фаховий фотограф. Багато подорожує світом і викладає фото.

Доктор Лиза – керівник хоспісів у Києві та Москві.

1965 – Германич виконує роль першоджерела по побутовій історії Радянського Союзу. Розвінчує міфи (про те як гарно жилося), робить цікаві замальовки.

Теория заговора – найкращий аналітик кириломовної блоґосфери. Робить аналізи з економічної тематики, коментує події.

диакон Андрей Кураев – ну, Кураєва не треба представляти (хто не знає його, геть запитувати в Гугля)

Навальный – регулярно судиться із російськими корпораціями Руснефть, Газпром, Банк ВТБ тощо. В ЖЖ коментує ефективність вказаних структур, схеми дерибана грошей, політична діяльність. Шикарний інсайдер.

Оперативная сводка 12-го управления госбезопасности – відомий українофоб. Пише багато пакостей на Україну, користується попитом (зайняв свою нішу). Ворога треба знати в обличчя, тому вніс його до нашого списку.

Константин Сонин – економіст, працює у бізнес-школі Келлог (одна із найкращих у світі). Дядька розумний, але велика частка його контенту – це коментарі на публікації російських «Ведомостей» чи британського The Economist.

Александр Подрабинек

Прихожая библиотеки Якова Кротова Яков Кротов, відомий богослов

трэба проста прайсці свой Шлях - русских солдат чеченцы режут, как свиней – білоруська активістка. Сталава відомої завдяки розміщення в ЖЖ жахливого відео – чеченські бойовики ріжуть російських солдат – із підписом «самі винні».

Олег Козырев – політичний діяч.

Scriptae Trogloditi – теологічні записки.

 

Оцінювання:
За результатами роботи ми в кінці проходження навчання видамо вам сертифікати із двома ступенями оцінки: зразково та успішно пройшов курс.

Тепер завдання на тиждень. 1) Завести  собі екаунти на ЖЖ. Якщо не маєте, бо наступна лекція буде "під замком", тобто лише учасники цієї спільноти зможуть з нею ознайомитися. Вступити в спільноту blogology. Першій пост роблю відкритим, а потім буде під замком – лише для своїх.(тобто крім вас ніхто не матиме можливості заходити сюди). Все одне, якщо ви маєте вже блоґ, заведіть екаунт на ЖЖ (ми працюватимемо саме на ціжї платформі). Чому ЖЖ? Бо це найпоширеніша платформа для особистого блоґу, його концепція найбільш вдало підходить для реєстрації особистого, приватного щоденника. Також створіть собі екаунти у Twitter, Facebook, Вконтакте.ру (якщо ще не маєте). Ми будемо з ними працювати у рамках нашого курсу. Чому я обрав саме ці сервіси? Як вже сказав, ЖЖ – найкраща платформа і вона найбільш поширена на пострадянському просторі. Twitter – лідер серед мікроблоґів і, взагалі, у світі відбувається суцільна твіттероманія. Facebook – найпопулярніша соціальна мережа у світі. Вконтакте – найбільш поширена соціальна мережа на теренах СНД.

2) Як вже писав вище, нехай кожен сформулює концепцію блоґу (за вказаною схемою) і  опублікує її  у наступному  пості (виконання завдання) як коментар. Обсяг - до одної сторінки (не занадто детально і не занадто сухо).

3) У ЖЖ-спільноті познайомтеся один з одним (у майбутньому вам це знадобиться). Напишіть своє ім’я, рід занять, інтереси, хобі, якого спрямування буде блоґ. А далі можете читати профілі, журнали один одного та дізнаватися багато чого нового. Короткий опис про себе опублікуйте як окремий пост у цій ЖЖ-спільноті. Минулого разу люди викладали свої фото, дуже творчо підходили до питання знайомства.

Також ми будемо до кожній лекції додавати додатковий матеріал. Вашій увазі пропоную декілька сторінок тексту із книг: Скобл Р., Израэль Ш. Разговор дороже денег;  Попов А.
Блоги. Новая сфера влияния

</lj-embed>
Для особливо допитливих пропоную завдяки Скотту Розенбергу дізнатися: хто ж був першим блоґером. Але не забувайте: головне - хто буде наступним!

Хто володіє англійською, тому пропоную два нещодавних дослідження на тему демократії та цифрових медіа.

Digital and Media Literacy: A Plan of Action  by Renee Hobbs, Professor at the School of Communications and the College of Education at Temple University.

Informing Communities: Sustaining Democracy in the Digital Age

Усі запитання, уточнення пишіть у коментарях до посту лекції. Викладачі вам відповідатимуть

  • 1
не забудь всім наступним дописувачам закрити свій доступ від інших :-)

однозначно :)

Знову) тепер треба перероблювати свої цілі, місії. Хочеться написати те, на що я справді здатна, і що я справді робитиму.

нічого, це на краще :)

Спробуй. тим більше, прізвище ти вже змінила ;-)

(Deleted comment)
Доступ закрыт:(

Ну, але той факт, що пост написаний українською мовою є яскравим підтвердженням, що блогінг не є сліпим інструментом глобалізації - інакше була би англійська:) не був би таким однозначним, слово "глобалізація" у багатьох людей викликає негативні конотації, в тому числі у мене)

Ви не правильно зрозуміли. Блогінг- не сліпий інструмент глобалізації, а безпосереднє втілення.

Я пропоную не надавати глобалізації якогось негативного чи позитивного відтінку. Це доба в історії людства. Так само як Відродження, чи середньвіччя. Вони комусь подобаютьсЯ, а комусь - ні. Але через це люди не припиняють вживати ці терміни.

Ну, просто термін "глобалізація" передбачає не лише інтеграцію (про що було в пості), але й уніфікацію - правову, культурну тощо. А культурна уніфікація = американізація та масовізація, принаймні, в теперішніх умовах.
Ну і глобалізацію не можна називати епохою. Епохою, можливо, колись назвуть Постмодерн, але глобалізація виступає лише як одна з ознак епохи (при чому, протилежна до ідеології постмодерну з його абсолютним релятивізмом). Це як процеси повернення до античних джерел у тому ж Ренесансі або васально-ленні відносини у тому ж Середньовіччі. Вони відбувались, в чомусь означували епоху, але сама епоха була синтезом дуже різнорідних явищ, в тому числі протилежних до вищезгаданих.

Врешті, блогінг та робота в соціальних мережах є чи не основним методом, який використовують у своїй діяльності антиглобалісти:) А вони осмислено діють проти уніфікації за допомогою технологій веб 2.0
Перепрошую за цю невечку суперечку, просто предмет розмови дуже прямо торкається мого профілю (студент філософії)

"Ну, просто термін "глобалізація" передбачає не лише інтеграцію (про що було в пості), але й уніфікацію - правову, культурну тощо. А культурна уніфікація = американізація та масовізація, принаймні, в теперішніх умовах." -- Не заперечую, але я не робив огляду цих негативних сторін глобалізації, бо вони не є предметом нашого курсу і не стосуються теми блогінгу безпосередньо.

Такая мысль по разделу "социальная активность" - в принципе правда то, что с развитием технологий стало проще добиться большего, находясь на периферии, не в центре, тем не менее: абсолютное большинство социальных и политических институтов находятся именно в центре(-ах), и все более менее значимые события происходят именно там, в центре. Получается, единственное, чем можно заняться на периферии - это аналитика. Но любой, пусть даже сверх-грамотно и увлекательно написанный аналитический пост безоговорочно проигрывает самому сумбурному репортажу с непосредственного места событий. А если заниматься не аналитикой, а именно деятельностью - все равно бросок гнилого помидора в фасадное окно горадминистрации и в окно парламента - это две большие разницы.

Пример с Викиликс - яркая иллюстрация того, что общественный ресурс в интернете, может иметь огромный эффект.

Понятно, у каждого есть свои недочеты и преимущества.
Но тренд соц. медиа уже сегодня ни для кого не является секретом.

мне нравится, что у нас уже возникает дискуссия и бурное обсуждение. Это один из главных элементов нашего обучения.

В подтверждение своей теории предлагаю ознакомиться со свежей статьей по одному российскому блоггеру. Вам будет интересно http://community.livejournal.com/blogology2010/940.html

Жду продолжения дискуссии.

не зовсім згоден... У народів з традиціями державності може бути кілька центрів в країні - культурний, політичний, економічний науковий, містичний, релігійний, туристичний тощо...
І лише від регіональнрї еліти, імхо, залежить, чи стане їхнє місто таким центром. А громадянські активісти, імхо, чільна частина такої регіональної еліти. Головне - планомірна робота. В пізніших лекціях розкажемо, чим можна займатися на регіональному рівні. І це не тільки аналітика ;-)

Хорошо, я дождусь вышеупомянутых лекций, чтобы продолжить дискуссию.:)

Чи маемо вже приблизну програму курсу?

маємо...
Ви хочете її побачити?

Ну, в принципі було б цікаво, проте не обов'язково! :) ІМХО! ;)
Що ж всіх вітаю з початком навчання! Викладачам - терпіння, а студентам - натхнення, бажання, розуму та пунктуальності! ;)
Ну, а всім нам цікавих постів в наших ЖЖ.
P.S. Особисто хотілося б, більше розібратися в тех.частині, зокрема ЖЖ. Як змінити оформлення, як працювати з улюбленим, групи друзів і т.д. Так, воно є в ФАК, але думаю, можливо профі могли б простіше і більш в зручній формі, на прикладах це пояснити. Зокрема за цю полоску, яка блимає знизу! :)

Колєго! Ми приділимо цьому увагу!

до речы, коли створите ЖЖ екаунт? бо наступна лекція закрита

Вже давно зареєстрували:)

ЖЖ спільнота

привіт всім!
намагаюся зайти в ЖЖспільноту blogology, чи доступ закритий ще/вже:)?

Re: ЖЖ спільнота

а зараз?

Re: ЖЖ спільнота


пише Доступ к записи закрыт!

(Deleted comment)
про це буде детальніше у другій лекції

  • 1
?

Log in